- Тільки разом у співпраці зі школою та громадськістю можна добитися бажаних результатів у вихованні й навчанні ваших дітей.
- Обов’язково постійно цікавтесь розвитком, навчанням і поведінкою ваших дітей. Для цього відвідуйте заняття, батьківські збори, зустрічайтесь із класним керівником і вчителями школи.
- Щоденно цікавтесь навчанням дитини. Радійте її успіхам, допомагайте узагальнювати, співставляти, аналізувати вивчене, прочитане, побачене. Не дратуйтесь через кожну невдачу, що спіткає дитину, не карайте й не ображайте її гідності, а допоможіть зрозуміти й усвідомити помилки, недоробки, загартуйте її силу волі своєю допомогою й розумінням.
- Привчайте дитину до самонавчання й самоконтролю у виконанні домашніх завдань і обов’язків. Надавайте розумну допомогу в їхньому виконанні. Важливо викликати інтерес до навчання, але не муштрою й силою, а добрим словом, підтримкою, порадою, терпінням і ласкою.
- Сприяйте тому, щоб дитина сформувала в собі активну життєву позицію: брала участь у всіх класних, шкільних заходах, концертах, щоб не боялася декламувавти, співати, танцювати, виконувала б сумлінно шкільні доручення. Для цього необхідно бути в курсі шкільного життя, цікавитися планами дитини щоденно, допомагати готуватися до уроків, підтримувати в дитині впевненість і сміливість.
Сім правил успішного батьківства
Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі ми маємо труднощі та іноді не впевнені, чи добре виховуємо своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.
- Подавайте дітям приклад хорошої поведінки. Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.
- Змінюйте ситуацію, а не дитину Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
- Висловлюйте свої бажання позитивно. Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте. Та якщо ви чогось категорично не бажаєте, формулюйте своє небажання чітко. Тому наступне:
- Висувайте реальні вимоги Запитуйте себе, чи відповідають ваші вимоги віку дитини, ситуації, у якій вона опинилася. Якщо ви в принципі розумієте, що виконання ваших вимог є гарним, та нереальним варіантом - думайте про компроміс. У чому ви можете поступитися так, щоб можна було б бути впевненим, що дитина виконає те, що ви хочете? Пояснюйте причину, яка впливає на ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.
- Обирайте виховання без побиття та крику На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Пам'ятайте: людина може чомусь навчитися тільки коли спокійна, задоволена чи радіє чомусь. Це стосується і дорослих також. Коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може достатньо глибоко усвідомити, за що і чому її покарано.
- Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно пригнічуєте.
- Прислуховуйтеся до того, що говорить ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває. І головне - пам'ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини та взаєморозуміння.
Рекомендації батькам щодо стримування агресивної поведінки підлітків:
- виявляти до підлітка більше уваги, любові та ласки. Намагатися зрозуміти дитину, навіть, якщо вона помиляється у своїх твердженнях;
- стежити за своєю поведінкою в сім'ї. Найліпший спосіб виховання дітей - єдність дій матері та батька, взаємоповага, ніжні та люблячі стосунки;
- не застосовувати фізичні покарання. Це може спричинити лише агресію з боку дитини;
- допомагати підлітку знаходити друзів. Заохочувати розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме: завзятості, активності, ініціативності; перешкоджати її негативним рисам, зокрема, ворожості, скутості;
- пояснювати підлітку наслідки його агресивної поведінки;
- враховувати у вихованні та навчанні особистісні якості підлітка;
- надавати підлітку можливість задовольняти потреби у самовираженні й самоствердженні;
- обмежувати перегляд відеофільмів та комп'ютерних ігор зі сценами насильства;
- спрямовувати енергію підлітка у правильне русло, (наприклад, заняття у спортивних секціях), заохочувати його до участі в культурних заходах.
Психологічні поради батькам
Душа-це те, що робить траву-травою,
дерево-деревом, людину-людиною.
Без душі трава-сіно,
дерево-дрова,людина-труп.
Григорій Сковорода
Душа дитини –ніжна та тендітна. Щоб створити стан психологічного комфорту для її розвиту батькам необхідно:
- дозволити дитині відмовлятися від дискомфортної діяльності, уникати практики примусу;
- заохочувати її ініціативу; стимулювати бажання самостійно проявляти творчість;
- надавати право на вільний час, який можна витрачати на власний розсуд;
- давати змогу доводити розпочату справу до кінця і бачити кінцевий результат своєї діяльності;
- забезпечувати спокій удома, відмовлятися від критики, різких жестів, авторитарних дій, принизливих , недоброзичливих висловлювань;
- відмовитися від надмірної опіки;
- постійно зміцнювати в дитині впевненість у собі , у власних силах;
- не перехвалюйте дитину, але і не забувайте заохочувати її, коли вона цього заслуговує. Пам’ятайте, що похвала так само, як і покарання, має бути співвіднесена з вчинком;
- не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з самою собою (тим, якою вона була вчора, і, можливо, буде завтра);
- не оберігайте дитину від повсякденних справ, не вирішуйте за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її тим, що їй не під силу. Нехай дитина виконує доступні їй завдання й одержує задоволення від зробленого;
- уникайте крайнощів: не можна дозволяти дитині робити усе, що їй захочеться, але не можна й усе забороняти, чітко вирішіть для себе, що можна і що не можна, узгодьте це з усіма членами родини;
- не карайте дитину поспішно, не розібравшись, покарання має бути справедливим. Покарання діє, коли воно породжує каяття, а не образу, приниження, незадоволення через несправедливість. Як говорить народна мудрість: «Дитину карає той, хто її любить, покарання без любові - жорстокість»;
- приділіть дитині досить уваги, нехай вона ніколи не почувається забутою. Нехай ваша дитина в кожен момент часу відчуває, що ви любите, цінуєте й приймаєте її. Не соромтесь приголубити і пожаліти.Нехай вона бачить, що бажана і важлива для вас.
Пам’ятайте:
- якщо дитину постійно критикують , вона вчиться ненавидіти;
- якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною;
- якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою;
- якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
- якщо дитина росте в докорах, вона житиме з постійним "комплексом провини";
- якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
- якщо дитина росте в чемності, вона вчиться бути справедливою;
- якщо дитина росте у безпеці, вона вчиться довіряти людям;
- якщо дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
- якщо дитина живе у розумінні та доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у світі та бути ЩАСЛИВОЮ!
|
